Державне регулювання ринку. Об’єктивна необхідність і сутність
04.09.2010, 22:31
План.
1.Необхідність та передумови державного регулювання
економіки.
2.Теоретичні основи макроекономічного регулювання.
3.Функції, цілі, межі та об’єкти державного регулювання
економіки.
4.Місце "Державного регулювання економіки” в системі
економічних наук.
1.Необхідність та передумови
державного регулювання економіки.
Саморегулювання ринку як спосіб управління економікою
було властиве для епохи вільної конкуренції. У Другій половиніXIX ст. у зв'язку з появою
монополій і посиленням процесу усуспільнення капіталістичного виробництва, а
пізніше — на рубежіXX ст., коли
прискорилися розвиток монополій, зрощування промислового і банківського
капіталу, з'явилася об'єктивна необхідність у втручанні держави у економіку,
яка була викликана потребами подолання економічних криз, обмеження зростання безробіття, розвитку
конкуренції, пом'якшення соціальних наслідків стихії ринку.
Класична вільна ринкова економіка вичерпала себе у
період економічної кризи 30-х років, коли стало очевидним, що
необхідно шукати шляхи пом'якшення результатів економічної кризи 1929—1933 рр.
Було визнано, що додаткові регулятори ринку необхідні і функція регулювання має бути закріплена за державою.
Найбільш глибоке і всестороннє обґрунтування необхідності державного
впливу на економіку було зроблене англійським економістом Д.Кейнсом у роботі "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”(1936рік)
Об'єктивні
причини необхідності державного регулювання сучасного ринкового господарства:
1) відсутність досконалої
конкуренції; У багатьох
галузях існують переваги для великого виробництва, що призводить до монополій
або олігополії;
2) для певної категорії товарів
ціновий механізм не працює; національна оборона, наприклад, це "товар",
якому не можна давати ціну і продавати його на ринку; з цих причин держава бере на себе
відповідальність за виробництво такого "колективного" товару і змушує
громадян водночас оплачувати продукцію;
3) стосовно деяких виробництв ціни
і витрати виробництва не відображають суспільного ефекту продукції: охорону
навколишнього середовища, розвиток освіти, охорону здоров'я. Держава у таких випадках
втручається у механізм ціноутворення або виділяє дотації на виробництво таких
товарів і послуг;
4) наявність ринків, де
адаптація здійснюється повільно і досить болісно порівняно з класичною моделлю саморегулювання. Наприклад,ринок робочої сили.